Apple Macintosh Classic. Огляд від #SNCMUSEUM

Вдалий запуск Apple 2 дозволив компанії експериментувати з новими способами взаємодії користувачів з їх персональними комп’ютерами. Для Apple, що тільки почала займатись експериментами в області взаємодії користувача з комп’ютером за допомогою графічного інтерфейсу, прикладом стала компанія Xerox.

Саме Xerox розробили графічний інтерфейс, завдяки якому користувач міг відразу почати працювати з машиною, без необхідності вивчати мову программування або інтерфейс командного рядка. Але Xerox, не дивлячись на всю інноваційність ідеї, не вважали її успішною в подальшій перспективі, бо в той період величезною популярністю користувалися системи, керовані текстовим інтерфейсом, який до того моменту вже був вдосконалений і став звичним для багатьох. Apple все ж вирішила зробити ставку на цій новій технології, а її першим втіленням стала Apple Lisa.

Оскільки досвіду в створенні таких систем у Apple не було, перша проба обернулася невдачею. Громіздка система з дуже не великою бібліотекою програмного забезпечення і ціною в 10000 доларів не припала до вподоби звичайним користувачам. Але її помітили професійні видавництва, які були тільки раді отримати систему для зручної верстки журналів та оформлення документів. Стіва Джобса таке положення справ не влаштовувало. Він хотів, щоб такі системи як Apple Lisa, були не тільки простими, а й доступними. Так і почалася розробка Apple Macintosh. Назву для нової системи взяли з назви відомого сорту яблук McIntosh та злегка змінили назву, щоб не вступати в судові тяжби з правовласниками торгової назви «McIntosh», якою володіла компанія «McIntosh Laboratory». Перший концепт Macintosh, як дешевої і простої для розуміння машини, належав одному із співробітників Apple — Джеффу Раскіну, але його ідеї відкидалися самим Стівом Джобсом. Пізніше Джобс все ж таки розгледів весь потенціал і вирішив приєднатися до команди розробників, взявши керування розробкою в свої руки та витіснивши початкового керівника — Джеффа. Випуск цієї машини був призначений на січень 1984 року.

Під час презентації комп’ютера Стів Джобс влаштував пресконференцію, на якій і явив публіці Macintosh, почавши з ефектного представлення комп’ютером самого себе за допомогою програми MacinTalk. Програма була здатна імітувати людську мову за допомогою динаміка. Macintosh викликав фурор серед фанатів Apple та IBM. Користувачі встали перед складним вибором чому віддати перевагу: зборці свого персонального комп’ютера, який потім буде працювати на складній і архаїчної операційній системі з текстовим управлінням, або вже зібраному комп’ютеру з встановленою системою на ньому, яка, до того ж інтуїтивно управляється за допомогою комп’ютерної миші.

Багато людей не були до такого готові, а тому і ставилися до нової системи з побоюванням. Джобс стверджував, що Macintosh настільки революційний, що його клавіатура позбавлена ​​"зайвих" кнопок, таких як стрілочки, а люди будуть виконувати всі операції виключно комп’ютерною мишею, а клавіатура знадобиться лише для набирання тексту. Незважаючи на досить слабку продуктивність і високу ціну, яка, за сьогоднішнім курсом, складає 6100 доларів, комп’ютер, все ж зумів знайти свою фанатську базу та пробитись на перспективний ринок масових комп’ютерів. Однак, рада директорів Apple бачила ситуацію дещо інакше і не схвалювала рішень Джобса з його авантюрною ідеєю Macintosh, оскільки не дивлячись на свою новизну, він все ще не був прибутковим. Ексцентричний характер Джобса теж не обнадіював вкладників, що призвело до звільнення Джобса зі своєї ж компанії. Але історія Macintosh на цьому не закінчується — було вирішено змінити політику компанії і зосередитися на розробці більш потужних і дорогих машин, що призвело до появи таких систем як Macintosh Plus, Macintosh SE, Macintosh 2СX, Macintosh 2CI і Macintosh 2FX , кожна з яких коштувала дорожче попередніх шляхом використання більш дорогих і більш якісних комплектуючих. Як показали продажі, деякі споживачі були зацікавлені в професійних дорогих системах, нехай і не дуже зручних. 

Через поступове зростання вартості кожної наступної моделі лінійки Macintosh простежувалося і одночасне падіння рівня продажів цієї лінійки. Apple був потрібний дешевий Macintosh для масового ринку. Рішенням і став Macintosh Classic. Можна відразу зробити висновки про те, наскільки бюджетними були характеристики цієї моделі. Apple вирішила використати форм фактор корпусу від найпершої моделі Macintosh 128К. Від нього ж Macintosh Classic дістався 9 дюймовий чорно-білий монітор, що також дозволили зменшити об'єм оперативної та відео пам'яті.

Classic мав лише 1 Мб оперативної пам'яті з можливістю розшинрення до 4 мегабайт (Macintosh 2FX, наприклад, підтримував від 4 до 128 Мб оперативної пам'яті). Це створювало багато труднощів в роботі з професійними програмами, такими як Photoshop, який міг при відкритті файлу зображення зайняти окрім всієї доступної оперативної пам’яті, ще й левову частку внутрішньої пам’яті, не залишаючи тим самим можливості відредагувати відкритий файл. Процесор також не залишився без уваги, було вирішено використовувати Мotorola 68000 на швидкості 8 мегагерц (в тому ж 2FX був 40-мегагерцевий процесор). В Classic також були дуже обмежені можливості подальшого поліпшення, що призвело до закінчення підтримки модельного ряду Macintosh Classic через 2 роки після його запуску. Від повного провалу на ринку цю модель врятувала тільки її ціна у символічні 999 доларів (біля 3600 доларів за теперешнім курсом). Це була перша модель Macintosh, яка продавалася дешевше 1000 доларів. По цій ціні комп’ютер купували переважно школи, через що Macintosh Classic отримав негласне звання «шкільного комп’ютера 90-их».

Microsoft Word

Результат спільної роботи Майкрософт та Apple. Саме в версії Word для Macintosh можна розгледіти всі ті особливості Word, які майже не виявлялися через особливості операційної системи ДОС, на якій багато операцій можна було виконати або за допомогою стрілок на клавіатурі, або завченими напам’ять командами на клавіатурі. В той час Word на Macintosh повністю зумів розкрити свій потенціал як найзручніший і найефективніший текстовий редактор завдяки інтуїтивному керуванню мишкою.

Adobe Photoshop

Редактор растрових зображень, у якому можна було робити текстові вставки, розпізнавати кольори, детально розглядати зображення за допомогою інструменту «лупа». У Photoshop також були інструменти редагування, наприклад, «палець», яким можна розтерти сусідні кольори на поверхні зображення. За допомогою «пензлика» і «олівця» можна було домалювати відсутні фрагменти.

Adobe Illustrator

Редактор векторних зображень, завдяки якому можна створювати не тільки реалістичні зображення, а й красиві мінімалістичні логотипи компаній або ж простенькі, не обтяжені складними контурами картинки. У створенні зображень використовуються переважно прості геометричні фігури, що дозволяє значно знизити розмір створюваного файлу зображення і до того ж дозволяє створювати зображення, які не повинні бути перевантажені зайвими деталями, наприклад схеми.

Tetris

Гра, яка і понині вважається класикою. Tetris був розроблений у 1984 році спільними зусиллями Олексія Пажитнова і Вадима Герасимова. Спочатку гра була доступна лише на комп’ютері Електроніка-60. Але видавництво «Spectrum HoloByte» її викупило і видало версію на Macintosh, додавши у музичний супровід російську народну музику та створивші унікальні фонові зображення зі знайомими західній людині образами, як наприклад храм Василя Блаженного, космонавтів, хокеїстів та інші.

Prince of Persia

Перший кінематографічний платформер відомий плавною анімацією персонажів і окремих частин оточення. Сюжет гри розгортається навколо порятунку принцеси, яку молодий принц — головний герой, повинен врятувати від візира Джафара. На порятунок принцеси гра дає цілу годину реального часу. За цей час гравцеві належить пройти катакомби, що кишать небезпечними пастками і стражниками.

Lemmings

Гра-головоломка, в якій гравець дає різні команди маленькими звірками — лемінгами, яких потрібно довести до виходу з рівня. Звичайні лемінги, вони йдуть нікуди не повертаючи, давши окремим лемінгам команди можна зробити з них, наприклад, лемінгів-покажчиків, при зіткненні з якими, звичайні лемінги змінюють напрямки руху, або лемінгів-підривників, які розчищають дорогу за допомогою динаміту.

Gauntlet

Хітова гра від компанії Atari. Її головною особливістю був кооперативний режим, в якому могли брати участь до 4-х гравців. Правила самої гри були прості — на вибір гравцеві давався персонаж певного класу, який мав свої відмінні від інших персонажів здібності, наприклад, лучник добре підходив для зачистки приміщення від злісних мобів на відстані, але був надто слабкий проти ворогів поблизу. Після вибору персонажа, гравцеві давалася великий простір, у якому він повинен був відбиватися від ворогів, які нескінченно відроджуються на спеціально відведених точках. Рівень, за яким бродить гравець розділяється стінами і дверима, до яких можна знайти ключ. Іноді гра дає гравцеві вибір як скористатися ключем: відкрити кімнату в якій знаходиться вихід з рівня або ж відкрити кімнату повну золотом. Гра ділилася на рівні, які можна було відкривати в різному порядку і знаходити різні виходи, що робило гру нелінійної. У версії для Macintosh кооператив був обмежений до двох людей, зберігши всі особливості оригінальної версії.

Kings Bounty

Покрокова стратегія, розроблена студією «New World Computing» — розробниками майбутньої серії «Герої меча і магії». Гравцеві на вибір дається герой одного з чотирьох класів: лицар, паладин, чарівник або варвар. Обраний герой належить гравцеві до кінця гри, час якої можна виставити на екрані вибору рівня складності. Також як і в «Heroes» наш герой з’являється на величезній території, що відкрита для досліджень. А на цій місцевості зайнятися є чим: можна пошукати артефакти, що дають посилення нашому герою, вивчати околиці, шукати скарби, найняти персонажів для вашої армії, брати в облогу замки або вступити в сутичку з ворожими загонами. Сутичка в грі проходить в покроковому режимі на невеликій карті, юніти з ворожого загону стають в правій частині карти, а юніти героя — зліва. Кожен з юнітів має право на один хід і одну дію. Залежно від класу юніта, здатності можуть варіюватися, так наприклад, лучник може, не рухаючись ані на клітку завдавати шкоди навіть найвіддаленим юнитам, в той час, як селянину або лицареві доведеться спершу підійти до ворога впритул ніж завдавати удар.

Відео-огляд Macintosh Classic