На початку 1980-х більшість авторів все ще віддавали перевагу старій добрій механічній (зрідка електричній) друкарській машинці. Але Стівен Кінг (Stephen Edwin King), майстер жанру горрор, відносився до числа інноваторів. Він придбав текстовий процесор Wang 2200/WP, і був приємно вражений функціями клавіш Delete та Insert.
На жаль, того ж дня письменник сильно отруївся, й погане самопочуття не давало йому заснути. Саме тоді народився сюжет його оповідання "Word Processor of the Gods" ("Текстовий Процесор Богів"), де письменнику Річарду Хегстрому після загибелі племінника в автокатастрофі дістається саморобний текстовий процесор, здатний змінювати світ. Набрані на ньому речення стають реальністю, а вилучені — зникають з життя. Таким чином герой оповідання позбувається ненависних йому сина та дружини, і воскрешає загиблого племінника та його матір (в яку він був закоханий у молодості) — в якості своєї нової родини. Оповідання вперше опублікував журнал "Playboy" у січні 1983 року.
![]()
Джиммі Картер (Jimmy Carter), 39-й Президент США, пережив у 1981 році декілька неприємних годин, коли випадково натиснув не ті клавіші на своєму текстовому процесорі. Останні сторінки його мемуарів, які набиралися протягом декількох днів, зникли. Особлива пікантність ситуації в тому, що модель текстового процесора Lanier вартістю $12000 мала назву "No Problem" ("Без проблем"). На щастя, фахівці змогли відновити втрачену інформацію — пристрій зберіг резервну копію на дискеті.
![]()
Хоча Картер був у захваті від можливостей комп'ютерного редагування текстів, з того моменту він щодня роздруковував результати своєї роботи — від гріха подалі.
Довідка: Текстовий процесор Lanier Model 103 "No Problem", випущений у 1978 році, використовував 8-розрядний мікропроцесор Intel 8080, мав 32 КБ оперативної пам'яті, та важив 40 кг. Інформація зберігалася на односторонніх флопі-дисках з 77 доріжками та 32 "жорсткими" секторами (тобто, кожному сектору відповідав індексний отвір на диску). Дані кодувались модуляцією MMFM, а не стандартною MFM, причому байти записувались у зворотному порядку. Використовувалось пропрієтарне програмне забезпечення.
