Osborne 1. Огляд від #SNCMUSEUM

На початку 80-х ідея про те, що комп’ютер можна принести на роботу або взяти у відрядження збуджувала людську уяву та здавалася недосяжною.

Але все змінилося 3 квітня 1981 року, коли стартап під назвою «Osborne Computer Corporation» анонсував «Osborne 1» на Комп’ютерній ярмарці Західного узбережжя Brooks Hall в Сан-Франциско. Це був перший в історії «ноутбук» масового виробництва та один з найпопулярніших персональних комп’ютерів свого часу.

На відміну від мешканців Кремнієвої долини, таких як Стів Джобс або Стів Возняк, Адаму Осборну (Adam Osborne) довелося промандрувати 8000 кілометрів від своєї батьківщини до самого серця зародження бізнесу персональних комп’ютерів. Народився Адам у Бангкоку в 1939 році від матері польського походження та батька британця. У віці одинадцяти років разом з батьками Адам переїхав до Англії. Там же він поступив та успішно закінчив Бірмінгемський університет за спеціальністю хімік-інженер.

Пізніше, у 1971 році, Адам Осборн перекваліфікувався у письменника технологічної тематики та заснував компанію «Osborne & Associates», яка розпочала свою діяльність з випуску документації та публікації книг з комп’ютерної тематики. Його найкращою роботою була книга «Введення в мікрокомп’ютери» («An Introduction to Microcomputers»). Вона продалася у кількості 300 000 копій та була багато разів перевидана. Згодом успішне видавництво придбала інша компанія «McGraw-Hill».

Адам Осборн був і видавцем, і експертом технолочно-комп’ютерної тематики. У 1976 році, він почав писати колонку для журналу «Interface Age»; у 1980 році він перейшов до журналу «InfoWorld» і продовжив там свою колонку. Колонка здебільшого була присвячена заявам Осборна про зародження індустрії персональних комп’ютерів.

Після продажу компанії «McGraw-Hill» свого видавничого бізнесу, Осборн, все одно, зберіг свою позицію керівника та заснував нову компанію, яку вирішив назвати «Brandywine Holdings» — це було початком зародження компанії «Osborne Computer Corporation».

Портативна передісторія

Osborne 1 може і був першим повноцінним портативним комп’ютером для масового споживача, але його поява не була безпрецедентною. Фактично, ідея комп’ютера у формі друкарської машинки, в якого клавіатура вбудована у кришку, вже кілька років існувала в індустрії. Ще у 1976 році науково-дослідний центр «Xerox PARC» створив прототип переносного комп’ютера Xerox NoteTaker.

NoteTaker був дивовижним пристроєм, що випередив свій час. Уявіть, у 76-му році в цьому комп’ютері, побудованому на процесорі Intel 8086 був 7-ми дюймовий дисплей, графічний інтерфейс, дуже схожий на той, що був на Xerox Alto та надихнув Джобса на створення Lisa та Macintosh. Керування відбувалося за допомогою миші, місце для якої можна розгледіти в клавіатурі-кришці. Також там був адаптер локальної мережі Ethernet. Але в нього були дві вади, які не дозволяли йому стати комерційно успішним. Перша — це вага. Він важив 22 кілограми. А друга — ціна. Собівартість сягала 50 тисяч доларів, що на 2020 рік дорівнює майже 200-м тисячам. Було випущено всього 10 прототипів цього комп’ютера.

У 1980-му на ринку з’явилися кишенькові комп’ютери TRS-80 — від «RadioShack», хоча, вони більше були схожі на вдосконалені калькулятори, ніж на повноцінні ПК.

Перші концепції комп’ютерів, над якими працювали у компанії Осборна, були нічим не виразними серед інших звичайних персональних комп’ютерів на ринку і Осборн прийняв рішення, що продуктом компанії стане саме портативний комп’ютер.

Osborne 1 мав процесор Zilog Z80 і вкрай щедрі, на той час, 64 кілобайти оперативної пам’яті. В нього були вбудовані 2 дисководи для дискет формату 5,25″ на які можна було записати до 180 кілобайт даних. Osborne 1 працював на операційній системі CP/M, популярної операційної системи, того часу.

Навіть за мірками 1981 року монохромний 5-ти дюймовий монітор, вбудований у Osborne 1, був вкрай малий. Він був спроможний показувати тільки 52 стовпці тексту — менше заданого стандарту у 80 стовпців, але більше, ніж 40 стовпців в Apple II.

Такий розмір екрану для ноутбука був обраний через те, що він вже був спроектований раніше співробітниками IBM для 25-кілограмового портативного IBM 5100.

Перш, ніж Osborne 1 вийшов на ринок, Адам заніс його в офіс і поклав його на стіл зі словами «Ми будемо ними користуватися». За словами одного зі співробітників компанії «На початку все було жахливо. У ноутбука був маленький екран, але текстовий процесор працював з 80 стовпцями через що зображення на екрані їхало взад і вперед. Але Осборн хотів, щоб всі у компанії ними користувалися».

Osborne 1 важив 11 кілограмів і мав ручку, з цього ноутбука розпочався новий клас персональних комп’ютерів, що отримав назву «переносні». Osborne 1 став дуже відомий своєю можливістю вміститися під сидіння у літаку, але в самому літаку його не можна було використовувати, тому що в ньому не було батареї. Досить великих зусиль було необхідно для того, щоб просто його перенести і без батареї.

Деякі вінтажні обчислювальні машини, самі по собі, виглядають досить громіздкими, але перший Osborne був визнаний широким загалом «незграбним» вже з моменту свого анонсу. Журнал «Time», у статті 1983 року, назвав «непристойним» дизайн Osborne 1 і «сумішшю польового радіо часів Другої Світової Війни і зменшеної приладової панелі DC-3».

Факт того, що Osborne 1 був повноцінним функціональним персональним комп’ютером в переносному футлярі захоплював уяву технарів у 1981 році. Але це була лише друга за значимістю інноваційна річ.

Найбільш вражаючою частиною було те, що комп’ютер давав користувачеві все, що йому було потрібно для максимальної продуктивності за відносно низькою ціною, а саме 1795 доларів, зараз це дорівнює близько 5 150 доларам. Чому таку суттєву по сьогоднішнім міркам ціну можна назвати дешевим рішенням?

Тоді, у 1981 році, персональні комп’ютери найчастіше йшли без програм в комплекті, за винятком BASIC від Microsoft, а поняття офісного програмного забезпечення тоді ще не існувало. Але Osborne 1 поставлялвся в комплекті з операційною системою CP/M, найпопулярнішим текстовим процесором «WordStar», табличним процесором, який був впроваджений самим Осборном, завдяки чому той став популярний як окрема програма. Ще в комплекті йшли BASIC від Microsoft і C-Basic. Адаму Осборну вдалося зібрати набір програм що вражає, завдяки обміну цінних паперів на використання ліцензованих програм.
Сьогодні, досить складно зрозуміти привабливість ціни на Osborne 1, але давайте порахуємо.

У той час, Apple II з 48 кілобайтами пам’яті коштував 1530 доларів, два дисководи й інтерфейс для їх підключення ще 1170 доларів, монохромний 12-дюймовий монітор до комп’ютера коштував 320 доларів, а комплект програм з «WordStar» і візуального калькулятора продавалися за ціною 450 доларів. Всього за весь апаратний і програмний комплект виходило 3500 доларів. І такий комп’ютер, звичайно, вже міг за можливостями зрівнятися з Osborne 1, але у нього все ще була відсутня хоч якась портативність, а різниця в ціні допомагала прийняти остаточне рішення при покупці.

Перші комплекти Osborne 1 були відправлені продавцям в червні 1981 року. У серпні 1982 року компанія зуміла продати ноутбуків на 10 млн. доларів, а на кінець фінансового року прибуток компанії склав 100 млн. доларів.
Попри заслуги Лі Фесельштейна (Lee Felsenstein) в проєктуванні Osborne 1, варто віддати належне і самому Адаму за ідеологію і концепт доступності комп’ютерів і програмного забезпечення. За словами редактора Девіда Баннелл (David Bunnell), Адам був «візіонером, ідейним лідером, і одним з тих людей які визначили те, яким персональний комп’ютер повинен бути. Він повинен бути зрозумілий з моменту його розпакування і залишатися таким незалежно від вашого ступеня комп’ютерної грамотності. Він проштовхнув ці ідеї задовго до появи Apple Macintosh.»

«Ефект Осборна»

На початку 1983 року Osborne Computer Corporation все ще була успішною. «Ми більше не компанія-стартап», — хвалився Адам Осборн в січні 1983 р., — «Ми — провідна сила у мікрокомп’ютерній революції. Тепер ми найбільш швидко зростаюча компанія в історії Кремнієвої долини ».

У тому ж місяці журнал «Wall Street» опублікував статтю, у якій повідомлялося про успіхи компанії, та згадав про зростаючу конкуренцію з боку таких компаній як «Kaypro» і перспективною «Compaq» з Х’юстона. У статті розповідалося про новий персональний комп’ютер від Osborne Computer, над яким ведеться робота: «нова модель повинна бути набагато легше та тонше свого попередника, із збільшенням екраном і за нижчою ціною». Творці навіть пообіцяли переробити програмну частину, щоб вона відповідала новим стандартам від IBM.
«Osborne Computer» дійсно випустили новий комп’ютер в травні. Модель «Executive» була за ціною майже у півтора рази дорожче ніж Osborne 1, а саме 2495 доларів, та з екраном лише у 7 дюймів.

Executive був ані дешевше, ані легше як його описали в журналі Wall Street. Він навіть не був IBM-сумісним. Як і Osborne 1, Executive працював на застарілій операційній системі CP/M, але Адам дав обіцянку, що Executive 2 вже буде працювати на DOS.

Продажі були жахливі, люди не хотіли купувати Executive, особливо, вже маючи у користуванні Osborne 1. Після анонсу нової лінійки комп’ютерів, які ще не були готові, покупці не бажали купувати попередню модель Осборна. Через це компанія зазнавала збитків і наступні моделі Осборна не вийшли такими якими їх очікували покупці.

У компанії почалися скорочення: 92 людини були звільнені в травні і 93 — в червні. У серпні Osborne Computer закрили фабрику в Нью-Джерсі, позбавивши роботи 89 співробітників. Були також звільнені 200 робочих на заводах в Хейверді. Станом на 9 вересня компанію покинули ще 312 співробітників.
13 вересня трапилася справжня катастрофа: компанія оголосила про своє банкрутство. Чисельність співробітників, яких було більше 1 000, скоротилася до 27 осіб. Мрія Osborne Computer стати рушійною силою в індустрії були зруйнована.

Ця помилка стала класичним прикладом того, як робити не варто. Наслідки таких дій отримали загальну назву — «Ефект Осборна». Так називають ситуації, коли технологічні компанії анонсують свої нові продукти передчасно, та отримують відповідний ефект провалу їх продукту.

«Osborne Computer» вдалося пройти шлях від компанії, що мала найстрімкіший розвиток у всій Кремнієвій долині, та дійти до повного банкрутства, і все це всього за два роки. Цей випадок залишається одним з найбільш показових прикладів з історії про мінливість ситуації у Кремнієвій долині. За свою не настільки довгу кар’єру Адам Осборн зумів зародити цілу епоху персональних комп’ютерів, просунути ідеї доступних і зрозумілих для всіх комп’ютерів та розвинути концепцію доступного програмного забезпечення, залишивши свій слід в історії.